Сьогодні ми розглянемо як змінювалась сентиментна спрямованість різних небезцікавих слів за окреслені 63 тижні.
Почнемо із переліку найпопулярніших серед них, визначених за допомогою значення TFIDF.
Тут і надалі всі слова подані без закінчень, так як вони представлені у сформованих словника.
Як бачимо, найуживанішими були слова, пов'язані із назвою нашої країни (що і не дивно), її першої особи, імен політиків та слів, пов'язаних перш за все із минулими виборами президента.
Спочатку щодо метрики, якою порівнюватимемо слова. З одного боку є значення TFIDF, яке визначає міру важливості того чи іншого слова (його частоту вживання та унікальність), з іншого - оцінка сентиментної спрямованості слова (позитивне або негативне значення). Введемо нову величину, яку назвемо "сентиментна значимість слова" (СЗС), і визначатиметься вона як добуток двох вище згаданих величин. Ця величина оцінюватиме важливість того чи іншого слова в негативному чи позитивному контексті.
Почнемо з Батьківщини.
Протягом всього періоду спостережень "украина/україна" мають стабільні позитивні значення СЗС з деякими варіаціями. Український варіант має приблизно втричі менше СЗС через в стільки ж разів меншу частоту його вживання в джерелах публікацій. Під кінець минулого року обидва значення значно "занепали" практично до нуля, що можна пояснити передноворічним політичним затишшям, коли всі більш думають не про те, що відбувається в країні, а про те, що відбуватиметься у кожного за столом на свята. Слово "украинский" також має значно менше СЗС ніж "украина". І хоча воно відчутно корелюється з останнім, проте набуває також і від'ємних значень. Що може бути свідченням того, що ці два слова хоча і є спорідненими, але несуть різне семантичне навантаження. "Украина" як правило вживається для опису діяльності офіційних осіб чи держустанов у, як правило, позитивному сенсі, а "украинский" використовується також для оцінки діяльності того чи іншого національного суб'єкта. Слово "киев" тут розміщене лише для порівняння як таке, що протягом всього періоду отримувало як позитивні, так і негативні величини СЗС.
Продовжимо зі словами, які були найважливішими для політичного життя країни.
Як і можна було очікувати, з початку спостережень (і початку офіційної передвиборної кампанії) СЗС слів "выборы/вибори" мало стабільно позитивні величини і інтенсивно зростало аж до 7-го тижня 2010 року - наступного після другого туру та тижня оголошення результатів виборів. Після чого з таким самим успіхом різко впало. Деяке пожвавлення, пов'язане з цими словами відбулось 45-го тижня 2010 року, коли ЗМІ почали обговорювати дату наступних виборів до Верховної Ради. Як і з попередніми словами, цікавість до них зменшилась наприкінці року. Зі словом "политик(а)/політик(а)" не все так однозначно. На початку передвиборних перегонів воно мало суттєві негативні СЗС, які, правда, під час проведення турів виборів дещо покращились, але не надовго. І надалі ці слова вживались як в переважно позитивному, так і негативному контексті.
Після загальних слів про вибори перейдемо до кандидатів.
Тут цікаво. Від початку передвиборних перегонів і до першого туру найбільшу і порівняно схожу величину СЗС (біля 2) мали Ю.Тимошенко і В.Ющенко. У В.Януковича вона була вдвічі меншою. Під кінець року значимість Ющенка почала суттєво падати. При оголошенні результатів першого туру (4-ий тиждень) СЗС обох кандидатів, що перемогли, різко зросла до 6. А от під час другого туру вони розійшлися: СЗС Януковича зріс до трохи більше 9, а в Тимошенко - впала аж до невеликого від'ємного значення. У діючого на той час президента СЗС після другого туру скотилось до 0 і перебувало там до кінця року... У Тимошенко СЗС так само опустилось до 0 і під кінець року частіше почало отримувати від'ємні значення через її (Тимошенко) постійні виклики до Генпрокуратури. У нинішнього президента, як бачимо, протягом наступних тижнів СЗС перебував на недосяжному для інших рівні в 2 одиниці. Були правда два моменти, коли слово "президент" перетинало нульову позначку: 15-го, коли Янукович вніс зміни до Конституції щодо розширення повноважень президента і 17-го тижня, коли були підписані з Росією т.зв. харківські угоди про знижки на газ в обмін на продовження терміну перебування ЧФ РФ. Як бачимо, обидві ці події спричинили зміну контексту слова "президент" (і Янукович) до однозначно негативного. Під кінець року в обох цих слів СЗС також знизилось практично до 0.
А що ж інші учасники перегонів?
Заслужено вигідно під час першого туру серед них виглядав С.Тигіпко, який зайняв третє місце на виборах. Потім, правда, його СЗС мало відрізнялось від нульового, але як член діючого уряду, час від часу нагадував про себе. Найбільші позитивні (і порівняно великі від'ємні) значення СЗС протягом всього періоду, як третя особа держави, отримував В.Литвин. Ю.Луценко хоч і не був кандидатом в президенти, проте цікавий нам для порівняння: протягом вього періоду значення його СЗС коливалось навколо 0, а наприкінці року, після його затримання, воно впало до рекордної позначки в -1.5.
Подивимось тепер, в якому контексті вживалить назви двох основних політичних партій.
Партія Регіонів протягом всього періоду мала лише позитивні значення СЗС, які зросли до 2 під час виборів, яке проте потім опустилось до менше 0.5, а під кінець року і того менше. А от БЮТ постійно коливалась від +0.7 після виборів до -0.7 на кінець року, повторюючи траекторію СЗС її лідера. Слово "фракция/фракція" отримало свій максимум у 2.3 після виборів, коли відбувалось збільшення чисельності фракції Партії Регіонів у Верховній Раді (в основному за рахунок членів БЮТ).
На сьогодні це все. Наступного разу поговоримо про інші слова, не пов'язані прямо із політикою.
Далі буде.
Немає коментарів:
Дописати коментар